Вчора у нашої родини був святковий день. Річниця нашого одруження. Бажання пишно і з галасом святкувати не було, а от відвідати якийсь заклад, та ще й такий, де раніше не бували, хотілося. Блукаючи містом дійшли аж до центру. Згадали про Western, де я не був взагалі, а дружина була з десяток років тому. Чому б не завітати. Були певні побоювання щодо цінової політики закладу, але ж свято як-не-як.
Отже, заходимо. Після звичайних вхідних дверей нас зустріли дверцята, як у ковбойських фільмах. Доволі важкі, доречі. Інтер'єр витриманий у стилі американського салуну 19 століття. Дуже багато фото, багато цікавих індіанських інструментів, зброї і прикрас. Загалом, цікаво.
Щойно ми присіли за один з двох вільних столиків, як нам подали меню. Ціни мене приємно вразили: м'ясні страви від 25 грн., паста від 23 грн, пиво від 12 грн за 0.5, сік 8 грн за склянку. Але це почало і насторожувати. Адже беруть сумніви щодо якості і смакових властивостей їжі за такі гроші у закладі у самому центрі міста. Але ми вирішили спробувати. Чесно кажучи, їсти дуже хотілося. Запитали офіціантку щодо часу очікування: холодні страви до 10 хвилин, гарячі - до 20. І це дійсно було так. +/- 1-2 хвилини. Замовляли ми все по 2 порції, проте в заклад прийшли з дитиною. Дуже сподобалося, що стіл сервірували одразу на трьох. Ми навіть не просили. Причому дитині дали прибори трохи менші за наші. Крихта, але приємно.
Поки чекали наше замовлення, сходили помити руки. Вбиральня зроблена стильно. Гарні кахлі, характерна стилістична музика, кран схожий на мідний, який використовувався у ті часи. Принесли наше замовлення. З холодного ми замовили окрошку. Ну дуже я люблю цю страву. Цікава окрошка виявилась. Окрім класичних інгредієнтів, у ній була гірчиця. Причому зернова. Несподівний виявився смак. На відміну від хрону, гірчиця яскраво підкреслила смак страви. Сподобалося те, що для приготування окрошки використали не дешеву варену ковбасу, а якісну шинку.
Паста Болоньєзе. Незавжаючи на те, що паста була приготована зі спагетті не на основі борошна твердих сортів пшениці, страва виявилась смачною. Гарний червоний соус, багато м'ясної складової і гармонійний смак доповнює справжній пармезан. Дуже смачно. Оскільки по області нещодавно блукала африканська чума, від страв зі свининою ми відмовились. Тому дружина замовила стейк із яловичини, а я - курячі рулетики з грибами і сиром (Містер і місіс Чікен). Моя страва перевершила всі очікуванння. Ніжна, соковита, запашна. Ммм, згадую, аж слинка тече.
Паста Болоньєзе. Незавжаючи на те, що паста була приготована зі спагетті не на основі борошна твердих сортів пшениці, страва виявилась смачною. Гарний червоний соус, багато м'ясної складової і гармонійний смак доповнює справжній пармезан. Дуже смачно. Оскільки по області нещодавно блукала африканська чума, від страв зі свининою ми відмовились. Тому дружина замовила стейк із яловичини, а я - курячі рулетики з грибами і сиром (Містер і місіс Чікен). Моя страва перевершила всі очікуванння. Ніжна, соковита, запашна. Ммм, згадую, аж слинка тече.
Стейк був просмажений до ступеня medium. (Наскільки його просмажувати нас не питали). При замовленні напоїв дитині, завжди приносили трубочки. Особливість закладу в тому, що тут дають трубочки в індивідуальній упаковці. В цілому їжа та напої на дуже високому рівні. Щодо чистоти. В туалеті чисто і це не дивлячись на те, що він там один і постійно в ньому хтось є. У залі чисто. Ми пробували знайти пил на лавках, столі, стінах, виступах, на фотографіях. Пилу нема. Жуйок під столом теж не було, хоча хтось їх туди клеїв раніше.
А от до обслуговування у мене є претензії. Офіціантка спілкувалася виключно російською мовою, хоча дружина до неї зверталась українською. Офіціантка не дуже вже й привітна. Коли вона підійшла приймати замовлення, дружина задала декілька питань про страви. Ну, наприклад що таке гірчично-цибулевий соус. На таке питання точно хочеш почути відповідь не таку, як ми отримали: "це соус із гірчиці та цибулі". Або на питання про стейк нам сказали, що страва з помідором. Після питання, чи смажений помідор, на нас дивились як на недоумків. Типу, а які ще помідори можуть бути до стейку?! Звісно, що сирі... Це на думку офіціантки... А я мав ще варіанти маринованого помідора, на грилі, або з варення... Окрім сирого, звісно. Але варто зазначити, що брудний посуд і келихи прибирали дуже швидко і непомітно.
В меню є хліб. Коштує 80 копійок за шматок. Ми замовили до окрошки хліб, але дівчина не уточнила кількість шматочків. Принесла 3. Може я хотів менше, або більше... Так, ми втрьох, але чому саме 3 шматки - загадка. Взагалі, як на мене, то поважаючий себе заклад не повинен тарифікувати хліб та воду і подавати хліб у корзинці в достатній кількості. Не збідніє заклад від цього, я певен. У Western доволі прохолодно. Працює кондиціонер. На прохання прикрутити нам відмовили, мотивуючи тим, що він працює на максимумі тепла +26. Фігвам.... Дитина в кофті з довгим рукавом трохи мерзла.
Загальні враження про заклад все ж позитивні. Чи рекомендував би я цей заклад друзям чи знайомим? Скоріше так. Все завдяки кухні. А офіціантка, якщо прочитає відгук, сподіваюся, стане більш професійною та почне посміхатися, хоча б клієнтам.
0 коментарі:
Дописати коментар