Чиновники вирішили, що "свічка" краща прикраса центру міста

Сьогодні став свідком того, як ті, хто поставлений відстоювати інтереси міста та громади попирали те, що вони повинні були відстоювати. Відчуття того, що рішення про забудову колишнього скверу за Драматичним театром буде прийнято виникло ще тоді. коли секретар міської ради Олександр Радуцький заговорив про те, що людям потрібне те будівництво, щоб вкладати гроші, які можуть обезцінитися. Далі йшла схожа аргументація від Станіслава Овчаренка.

Найбільш жалюгідно в цій ситуації виглядав архітектор, який намагався надати обґрунтування тому, чому його не повинно було бути - про те, що БУЦІМ ТО в забудовника є договір про надання парковочних місць для мешканців будинку за майже 3 квартали, а те, що будівлю прикрасять Гербом України він подавав як чи не найбільше благо, після знищення ями.  Так само ні про що звучали слова про рекреаційну зону між театром та забудовою, адже ті, хто знає ситуацію з розміщенням будівництва та театру знають і те, що зелену зону там не впихнеш, зате можна напхати магазинчиків, аж до самого театру. Взагалі ні він, ні представниця забудовника не викликали відчуття того, що в них є якісь аргументи, а навпаки - наче знали, що це все бутафорно і рішення вже прийнято.

Звичайно з ямою, яка утворилася після того, як в попереднього забудовника закінчилися гроші 6 років тому робити потрібно було, але навіть тоді громадськість була проти того, щоб за театром будували ТРЦ. Але тоді ніхто не послухав людей і дали дозвіл на роботи, які завершилися ямою на багато років. І було знищено залишки скверу, який хоч і був поганому та занедбаному стані, але його можна було реанімувати, а не знищувати зелену зону в центрі міста

А от виступ акторів Драматичного театру - Наталі Ридванецької, Анни Куриленко та Наталі Мамалиги - перед виконкомом проти забудови викликав бурю позитивних емоцій, адже він був щирим і в ньому актори наголошували, що вони (члени виконкому) -  представники громади і повинні думати про громаду міста та про його майбутнє. І що архітектору міста повинно бути соромно за те в що хочуть перетворити місто. Дехто з членів виконкому назвав дівчат просто хорошими акторками, а саме звернення - недолугим та не аргументованим. Зате "порадував" коментар Бородая (власника "ями"), який заявивши про те, що в театрі проходили слухання на яких були присутні ВСІ працівники театру не зміг нічим апелювати акторам, з приводу того, що ніяких слухань не було, окрім фрази: "Запитуйте тоді директора". Правда було незрозуміло про що запитувати - про те, що працівники театру і не чули про слухання. чи про те, що в театрі їх навіть не помітили?

А потім звучали фрази від працівників виконкому. що театр в поганому стані, то взагалі не архітектурна пам’ятка, і ще багато схожого. Я так розумію таким чином натякалося на те, що театру не місце поряд з цією новобудовою? Хотілося б помилятися, але ми вже маємо сквер біля Будинку Торгівлі  на 200 парковочних місць... 

Пропозицію не голосувати, яку озвучив член виконкому від Координаційної ради Майдану Івана Києнка, а натомість провести громадські слухання було відкинуто без розгляду. Інший член виконкому Сергій Гончар відмовився брати участь в голосування і покинув засідання. Ну і апофеозом стало швидке голосування, оголошене Тарасом Хвилем, яке провели попри протести в залі і незважаючи на них. І це попри те, що ще вчора цей самий Тарас Хвиль, у Фейсбуці говорив про необхідність проведення громадських слухань. Рішенню було прийнято 8 голосами. Це мінімальна кількість голосів. яка була необхідна для прийняття рішення. І ці необхідні голоси для проштовхування рішення дали представник БПП - Тарас Хвиль, та член виконкому від громадськості - Валерій Макєєв... Правда тут є інші питання - як голосували б інші члени виконкому, якби цих голосів не вистачило б...

Ну і поіменно назвемо героїв, які вирішили перетворити центр міста в невідомо що:

Олександр Радуцький (секретар міської ради);

Тарас Хвиль (перший заступник міського голови);

Юрій Гончаров (заступник міського голови);

Станіслав Овчаренко;

Олександр Ільченко;

Олександр Сандецький;

Анатолій Рудковський;

Валерій Макєєв. 

Запам’ятайте ці прізвища, адже рано чи пізно Ваші діти запитають про те, хто був причетний до спотворення нашого міста.

PS Після такого рішення все більше і більше розумію, що до рішення про забудову Замкової гори залишилося всього нічого. Просто попереднього разу, мабуть, в забудовника не вистачило аргументації для протягування рішення. І наступного разу він буде більш підготовлений.