Театр – це такий вид мистецтва, якому служити любо,
бо воно навчає й виховує людей, збуджує нові думки,
ставить високі соціальні проблеми та ідеали,
такі потрібні для виховання мас.
Панас Карпович Саксаганський
Безперечно, театр посідає чільне місце серед видовищних видів мистецтва.
Сьогодні розвиток театру, значною мірою, визначають театрально-глядацькі відносини. Відома режисерська фраза: «театр без глядача не існує», підтверджує дійсність. Навіть незважаючи на геніальність режисера та досконалість акторської гри на репетиції, вистава не стане художнім твором допоки її не побачить глядач. Глядач є повноправним співавтором вистави. Людина приходить у театр з дому, з роботи або навчання, займає своє місце в глядацькій залі, вимикає мобільний телефон – і поринає в таємничий світ театру, дозволяючи енергії сценічного дійства проникнути в глибини своєї душі. Глядач сприймає виставу у всій її повноті: від акторської гри і спецефектів до тонкого режисерського задуму, вбирає в себе слова, пластику, міміку акторів, звук, світло, колір, запах ... Пересічний театрал, коригує спектакль у своїй уяві, трансформує його на свій лад, надаючи особливого значення деталям, близьким до особисто пережитих життєвих ситуацій, розставляючи свої акценти, роблячи свої висновки. Нерідко трапляється, що глядач у своїй свідомості перевертає режисерський задум з ніг на голову - і йде з театру з абсолютно протилежною емоцією, ніж та, яку хотів викликати творець вистави.
Безумовно, доля вистави залежить від злагодженої роботи всього театрального колективу: починаючи з прийняття рішення про постановку і закінчуючи ювілейним чотирьохсотим показом, як у випадку з «Кайдашевою сім’єю». Чи варто говорити про те, як нелегко такій кількості людей скоординувати свої дії, дійти до творчого консенсусу і створити щось нове й прекрасне у світі театрального мистецтва?
Надзвичайно багато факторів впливають на успіх вистави. Нещодавні соціальні опитування виявили значні розходження у відповідях самих глядачів. На питання: «Який театр Ви б хотіли бачити на Черкаській сцені?» люди обрали сучасну драматургію, водночас найпопулярнішою виставою Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка визнали «Кайдашеву сім’ю», яка господарює на Черкаській сцені з 1988 року.
Аналізуючи аналітичну довідку Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка за останні п’ять років, можна дійти висновку, що лідером у судженнях глядачів є невмируща комедія. Підтвердженням цього у рейтингу прибутковості вистав комедії посідають найвищі щаблі: «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького, «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, «За двома зайцями» Михайла Старицького, «Циганський барон» Йоганна Штрауса, «Хто в домі господар?!.» Олексія Коломійця, «Боїнг-Боїнг» Марка Камолетті, «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого, «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ’яненка, «Дванадцята ніч, або що захочете» Уільяма Шекспіра в перекладі Юрія Андруховича…
За кількістю зіграних вистав за минулі п’ять років лідирує «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, не відстає «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького, «За двома зайцями» Михайла Старицького, «Циганський барон» Йоганна Штрауса, «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основяненка, «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого, «Боїнг-Боїнг» Марка Камолетті, «Дуже проста історія» Марії Ладо, «Сільва» Імре Кальмана, «Назар Стодоля» Тараса Шевченка.
Разом з цим зростає цікавість публіки і до зарубіжної класичної та сучасної драматургії.
Надзвичайною популярністю користуються театральні постановки для камерної сцени, про яку, на жаль, колектив театру та глядачі наразі лише мріють. На вистави Черкаської Театральної Лабораторії квитки варто замовляти заздалегідь, і поціновувачі сучасної драматургії з нетерпінням чекають на чергове творіння ЧТЛ (черкаської театральної лабораторії). Вистава-вербатім «Місто на Че» продовжує проходити з аншлагами, оскільки глядача цікавить історія міста, часові зміни, взаємини між жителями, кажучи іншими словами: життя міста на Че без прикрас…
Щорічний Міжнародний театральний фестиваль «Сцена людства», започаткований у 2006 році до 192 річниці від дня народження Тараса Шевченка, збирає численну глядацьку аудиторію та приносить чималий прибуток у бюджет.
Необхідно пам’ятати відому істину: театр зрозумілий кожному, коли в ньому актуальний художній репертуар, який орієнтований на задоволення смаків найвибагливішого глядача.
Ольга Квятковська
0 коментарі:
Дописати коментар