В середу в Черкасах в обласній бібліотеці для дітей та юнацтва та книгарні "Буквиця" пройшли зустрічі із письменниками. Цілком природній процес, коли письменники приїздять розповідати про свої книги. І не природньо, коли на зустріч з ними приходить півтора десятка містян. І половина з них або журналісти, або активісти. Дивлячись на все це виникає багато питань з приводу того, чи читають в Черкасах книги. Якщо говорити простою мовою, то така активність містян при зустрічах з письменниками дуже засмучує не вперше. І не лише на таких зустрічах. Місто стає інертним. Засинає в своєму болотці, яке саме ж і створює для себе. Перестає чимось цікавитися. Ні, я не буду говорити тут за всіх. Навіть серед болотця є ті, хто шукає чисту джерельну воду, але таких людей мало. І є люди, які допомагають принести щось хороше в місто. Це і письменники, які погоджуються приїздити на зустрічі, це і "Буквиця", яка надає місце для зустрічей та цікавих заходів і допомагає їх проводити безкоштовно.
Письменники запізнилися на зустріч із читачами десь на півгодини, але їх дочекалися. В запізненні не зовсім їхня вина - туман на дорогах та насичений графік в місті явно не сприяли тому, що б все зробити вчасно. Але вони в Черкасах зробили все, що планували: відвідали бібліотеку в Черкасах та бібліотеку в Червоній слободі. Там передали книги для бібліотек які купувалися коштом всіх небайдужих. Взагалі ця ініціатива, яку підтримують і видавці та письменники (той же Кокотюха) є доволі корисною. Адже якщо бібліотечні фонди міста ще якось оновлюються, то про сільські бібліотеки це сказати доволі складно. Тому переоцінити цю ініціативу неможливо. Адже в бібліотеки мали привезти 100 книг (інсайд підказав, що книг було трішки менше, але з технічних причин якихось. Деталями не поділилися, тому цей пункт не вдасться детально освітити).
Так от про зустріч - проходила вона в доволі неформальному форматі. Свою книгу представив лише Андрій Кокотюха, а потім говорили про українське кіно, телебачення. Загалом про все, про що можна було поговорити. Я, правда, не зовсім згоден з точкою зору гостей на фільм "Поводир", але вона має існувати. тим більше, що Ірен Роздобудько була автором сценарію фільму. Взагалі було цікаво спостерігати, як читачі та письменники говорили в Черкасах про кіноакадемію та Оскар в США, про проблеми телебачення та роль очільників телеканалів в цих проблемах. На завершення Ігор Жук виконав кілька свої пісень-листів які зачепили щось в душі кожного з присутніх. Байдужих не було помічено.
Дуже хочеться що б в Черкасах такі заходи проходили частіше, але також хотілося, що б їх відвідувало більше містян. Як сказав інший інсайд, то на зустрічі в бібліотеці було багато людей, але були і школярі яких, судячи з усього, привели "добровільно-примусово". І це не є дуже добре.
0 коментарі:
Дописати коментар