Рок-опера "HEROD" (історія однієї пристрасті) Львівського драматичного театру імені Лесі Українки справила неоднозначне враження на черкаських театралів. Серед захоплених відгуків та вдячних слів глядачів, знайшлися і такі, хто вийшов із зали через 10 хвилин після початку, не витримавши потужної "психоделічної атаки".
Олексій Коломійцев, автор постановки, тривалий час виношував ідею втілення п’єси Олександра Вратарьова у сценічне життя. Нарешті, цьогоріч в День Театру відбулася прем’єра рок-опери, і музика українського композитора Ігоря Поклада залунала у львівському храмі мистецтва.
На "Сцені людства" черкасці та гості міста мали унікальну можливість перенестися до Іудеї за часів панування тиранічного царя Ірода. Дійство, яке відбувалося на сцені підсилювалося, нереальними розбурхуючими емоції відео-ефектами. Перебуваючи у полоні музики, здається, що образи з екрану ожили, та й ти сам вже не у глядацькій залі, а в стародавній Іудеї, тремтиш від страху накликати на себе гнів тирана. Плями крові на білій стіні, стогін людей і зловтішна посмішка Ката, змушують здригатися і затамовувати подих.
Глядач щиро співпереживає Маріамні, в яку закохався Ірод. Зважаючи на те, що, під час свого правління, Ірод знищив майже всіх родичів дружини, дівчина сміливо виказує свою неприязнь та відразу до чоловіка. На всі його клятви у довічному коханні, Маріамна гордо відповідає, що воліла б померти, але ніколи не покохає його.
Діто-вбивця Ірод, який понад усе прагне володіти світом: землями, людьми, долями, душами, - не може заволодіти серцем коханої жінки. Той, хто народився знищувати, ніколи не буде творцем… Знищити, те, чого не можеш мати – єдине рішення тирана…
Що ж далі? Порожнеча всередині… Стогін і голосіння жертв розривають мозок на шматки… Час неможливо повернути назад… Міцна стіна похитнулася…
Стіна плачу, яка слугувала головною декорацією рок-опери, похитнулася і розсипалася на частини, ховаючи під своїми руїнами всемогутнього царя Іудеї… Повітряна хвиля від падіння стіни досягла глядацької зали, тим самим неймовірно підсилюючи сприйняття краху епохи Ірода.
Спільними зусиллями всіх без виключення творців першої львівської рок-опери досягнуто приголомшливого результату. Отже, незважаючи на те, що хтось не розумів тексти пісень, для когось музика виявилася занадто гучною (цікаво чи рок буває тихим), хтось поставив під сумнів вокальні дані акторів та інші нюанси, байдужих після перегляду Ірода не залишилось.
0 коментарі:
Дописати коментар