Привітати Олексія з уродинами завітали творчі люди Черкас: телерадіоведуча та конферансьє Ольга Касьянова, актори театру Шевченка Олександр Кузьмін та Олексій Клименко, актор Черкаського обласного академічного лялькового театру, конферансьє Микола Король, режисер Олександр Бондаренко, музикант і композитор Валерій Заїка та неформальний бард Тарас Улітко.
Майже вщент заповнений зал з цікавістю спостерігав за дійством на сцені: пісні, танці, поетичні філософські роздуми, романтичні зізнання в коханні, віршовані послання до рідної землі з-за кордону, сповнені патріотизму рядки про віру в перемогу.
Олексій Юрін ставив за мету поєднати музику, театр і поезію, згуртувати митців навколо спільної ідеї, яку всі учасники спільними зусиллями втілили у музично-поетичній виставі. До речі, «Фреш з маракуйі» - це вже третій творчий доробок черкаського поета. Олексій збирав друзів «На доріжку» перед від’їздом закордон та нещодавно презентував свою нову поетичну збірку «Агія» широкому колу поціновувачів своєї поезії.
Без сумнівів чарівна половина людства залишилась не в аби якому захваті від творчості черкаського поета. Неможливо залишити осторонь захоплені відгуки на виставу. Ось декілька вражень із соціальної інтернет-мережі Facebook від прихильниць поезії Юріна:
- «Захоплюємось Жаданом, Любко Дерешом, врешті Орестом Лютим... І не помічаємо, що у нас, в Черкасах є свій літературний авангард. Причому на досить пристойному міжнародному рівні. Це поетичний моно-театр Олекси Юріна...»
- «Олексію, дякую за чудовий вечір!!! отримала море позитиву)) удачі в усіх починаннях, невичерпного натхнення і нових збірок»
- «Льоша, ти надзвичайний!.. Коли ти читав вірш про друзів... ти не уявляєш що відбувалося за кулісами....всі сиділи мовчки, не рухаючись...опустивши голови і проникалися.... Твоя поезія неперевершена!»
- «Спасибі, Олексію, за змогу стати частиною такого неперевершеного та хвилюючого дійства.
Все було дуже круто. Переймалася, що не вийде, та відчуваючи підтримку "вАшла в роль" і повернулася аж коли додому їхала. Все було надзвичайно, всі виклалися на 200 відсотків. Я також віддала все що змогла. Тепер приїхала і відчула таку емоційну спустошеність. І не через те, що десь якось не вийшло чи інше...А навпаки. Вкотре впевнилася в тому, що робота актора дуже тяжка. Дуже важко знімаючи маску, приймати себе назад. Але я рада такому досвіду і такій талановитій команді! Готова далі з вами йти, куди б не покликали! Спасибі!»
Сам Олексій поділився інформацією про те, як вплинула його вистава на життя деяких глядачів: «Одна дівчина написала мені, що перенесла побачення на інший час, щоб потрапити на мою виставу. Це так мило. Дуже ціную справжніх поціновувачів. Хто має бажання - шукає можливості, хто не має - шукає причину ( »
«Дівчина, яка приїхала з Узбекистану, була під таким сильним враженням від поезії на нашій виставі, що почала вчити українську. Приємно.»
«Моя знайома привела на нашу музично-поетичну виставу свою 13-літню доньку. Дівчина терпіти не могла поезію, а вчити вірші на уроки літератури для неї завжди було каторгою.
Довелося тягти майже силою з тією умовою, що вона може піти з вистави в будь-який час.
Дівчина досиділа до кінця і тепер з усіма ділиться враженнями. Почала сама читати поезію. Приємно.»
Наразі Олексій Юрін разом з актором театру Шевченка Олегом Телятником працює над новою музично-поетичною виставою, яку планують презентувати шанувальникам поезії вже в травні цього року.
Отож, з нетерпінням чекаємо на новий витвір мистецтва черкаського поета і його друзів.
А на завершення поетичний подих романтики від Олексія Юріна:
***
Так доля жартує за підтримки небес,
Ти з’явилась у мене, як злива у липні,
Чужа і далека, та кохаю тебе.
Я готовий чекати на тебе до сказу,
Долати відстань і перемагати час,
І якщо ми не можемо бути разом,
Навіщо тоді небеса познайомили нас?!
***
Я не вірив у щиру любов, а вона прийшла,
Так раптово і тихо підкралася, ніби навшпиньки,
І тепер я не можу без тебе, моя мала,
І побачення прагну з тобою, ну, хоч на хвилинку.
Ти приходиш до мене в думках і вдень, і вночі,
І на сірому аркуші буднів малюєш пастеллю,
Ні, не можу без тебе, маленька, хоч криком кричи,
Ти для мене – вогонь у снігах і вода у пустелі.
0 коментарі:
Дописати коментар