Легше витримати правду,
ніж страх перед тим,
якою вона може бути.
Мартін МакДонах
"Каліка з острова Інішмаан"
Палітра емоцій на обличчях глядачів, вдячні й щасливі очі акторів, гучні довготривалі оплески захопленої публіки - так завершився третій день Х Міжнародного театрального фестивалю "Сцена людства".
Чим же підкорив Рівненський академічний український музично-драматичний театр черкаських театралів?
Уявіть собі три маленьких Аранських острови: Інішмор, Інішмаан та Інішир у затоці Голвей на західному узбережжі Ірландії, площа найбільшого з яких становить 30,91 км². На Інішмаані, середньому за розміром (9 км ² ), проживає 150 людей, деякі з них навіть сьогодні живуть без світла. Раціон жителів Арану не надто різноманітний: щоб виростити горох і картоплю потрібно прикласти певних зусиль. Оскільки на камінних островах зовсім немає землі, ірландці облаштовують городи прямо на камінні, дістаючи водорості з мулом та розстилаючи їх на твердій поверхні. Такий спосіб життя не заважає жителям островів любити і ненавидіти, радіти і сумувати, сміятися і плакати, надіятися і розчаровуватися, знаходити і втрачати, створювати і руйнувати, підніматися і падати, зберігати таємниці та дізнаватися істину.
Саме такий життєвий устрій "ірландської діри" і став підґрунтям для п’єси Мартіна МакДонаха "Каліка з острова Інішмаан", яку втілив Володимир Петрів на сцені Рівненського театру.
Першовідкривач Макдонаха режисер Сергій Федотов зі своєю постановкою "Каліка з острова Інішмаан", яку поставив у пермському театрі "У моста" був номінований на престижну театральну премію "Золота маска". Нажаль, в Україні, крім "Київської пекторалі", на яку номінуються лише столичні театри, подібних премій немає.
В Україні прем’єра всесвітньовідомої п’єси Мартіна МакДонаха відбулася у листопаді 2011 року. "Є п’єси, читаючи які, розумієш, що такий матеріал не можна не ставити", - говорить режисер вистави Володимир Петрів. - "Є п’єси, які скальпують життєві проблеми, оголюючи їх", - продовжує ділитися своїми відчуттями режисер. - "Не вистачить пальців рук і ніг, щоб перерахувати теми, які підіймає МакДонах у своїх творах. Автор піднімає актуальні питання, які впливають на свідомість, на характер людей…"
"Добрим бути не боляче" - говорить один з героїв вистави.
Головний герой шукає відповідь на запитання "Чи пускають калік в рай? А раптом ні, щоб ми всю красу не зіпсували". А що ж таке каліцтво? Навколо нас багато калік зсередини, то чи таким вже жахливим є зовнішнє каліцтво?
"Каліка з острова Інішмаан" - вистава про любов, про почуття, про людяність. Герої вистави амбівалентні – вони говорять одне, а відчувають зовсім інше. Поєднання режисерської майстерності, акторської професійності та глядацької вдячності – головні складові успіху вистави.
Ігор Ніколаєв, виконавець ролі Каліки Біллі ділиться своїм акторським досвідом: "Як у кожного свій шлях до Господа,так і у кожного актора свій шлях до ролі, до її втілення. Хороший режисер ставить на рейки, дає завдання і ти чітко знаєш, що робити і тобі не важко, ти впевнено стоїш на цих рейках і розумієш, до чого прагнути".
"Режисер не повинен навчати ЯК робити, режисер повинен сказати ЩО робити", - підхоплює думку Ігоря Володимир Петрів. – "ЯК робити, то завдання актора, головне - актор повинен діяти. Не грати, а діяти. Я робив цю виставу з ідеєю, що кинуте в землю зерно - проросте".
І зерно дійсно проросло. Цього разу у душах і серцях черкаських глядачів. Жоден, із присутніх в залі, не залишився байдужим. І хоча це був перший візит театрального колективу з Рівного до Черкас, черкаський глядач з нетерпінням чекає на наступні вистави від Рівненського академічного українського музично-драматичного театру.
При написанні були використані світлини із сайту Рівненського академічного українського музично-драматичного театру та світлини роботи Ольги Квятковської
0 коментарі:
Дописати коментар